Етацизин

  1. Склад і форма випуску
  2. Показання до застосування Етацизином
  3. Спосіб застосування Етацизином і рекомендована доза
  4. Протипоказання
  5. Фармакологічна дія і метаболізм Етацизином
  6. Побічні ефекти при прийомі Етацизином
  7. Взаємодія з іншими ліками
  8. Взаємодія Етацизином з алкоголем
  9. Передозування
  10. Вагітність і лактація
  11. Застосування Етацизином для лікування дітей
  12. Умови зберігання та термін придатності
  13. Чим замінити Етацизин?
  14. аналоги Етацизин
  15. Відгуки Етацизин
етацизин

Етацизин - це препарат, який допомагає боротися з порушеннями серцевого ритму. Він характеризується високою ефективністю і відноситься до класу IC. Ефект від прийому кошти, як правило, розвивається на 1-2 день від початку прийому.

Активним діючою речовиною антиаритмічного засобу є гідрохлорид діетіламінопропіонілетоксікарбоніл-амінофенотіазіна. Засіб виробляється в формі для прийому всередину (таблетки, вкриті оболонкою), а також у вигляді 2,5% розчину для парентерального введення (ін`єкцій).

До складу кожної таблетки, вкритої оболонкою, входить 50 мг активного інгредієнта, а також ряд допоміжних речовин (діоксиди титану і кремнію, карбонат кальцію, картопляний крохмаль, стеарат кальцію, основний гидроксикарбонат магнію, сахароза, повідон, карнаубський віск і ряд харчових барвників). Таблетки поставляються в упаковках по 50 штук в упаковці, а ампули по 2 мл - по 10 штук.

Показаннями до початку прийому даного фармакологічного кошти є різні види аритмій, в числі яких:

  • пароксизми миготливої аритмії;
  • шлуночковіекстрасистолії;
  • надшлуночкові екстрасісоліі;
  • порушення серцевого ритму на тлі інфаркту міокарда.

Звичайна разова доза становить 50 мг, а кратність прийому - 3 рази на день. Якщо очікуваний ефект від прийому не досягнуто, показано збільшення дози до 200 мг на добу (на 4 прийоми) або 300 мг (на 3 прийоми). Потрібно контроль за серцевим ритмом, для чого пацієнту проводиться ЕКГ. У міру досягнення терапевтичного ефекту здійснюється підтримуюча терапія з введенням мінімально можливих ефективних доз.

Для паренетерального (внутрішньовенного) введення доза підбирається з розрахунку 0,25-1 мг на 1 кг маси тіла. 2 мл розчину перед ін`єкцією розводять в 20 мл фізрозчину. Вводити препарат слід повільно (10 мг на хвилину), стежачи за АД (бажано - і під контролем ЕКГ). Можливо також в / в крапельне введення (даний метод вважається більш ефективним). 50-150 мг Етацизин в даному випадку розлучається в 100-200 мл фізіологічного розчину (ізотонічного).

Важливо: Антиаритмічна засіб внутрішньовенно слід запроваджувати тільки в умовах стаціонару.

Етацизин не призначається, якщо у пацієнта діагностовано:

  • непереносимість основного компонента або допоміжних речовин;
  • кардіогенний шок;
  • яскраво виражена серцева недостатність;
  • гіпотонія (низький артеріальний тиск);
  • ниркова недостатність;
  • печінкова недостатність;
  • постінфарктний кардіосклероз;
  • АВ блокада II-III ступеня;
  • блокада проведення по системі Гіса-Пуркіньє;
  • синоатріальна блокада II ступеня.

Препарат має виражену антиаритмічну властивістю. Активний компонент здатний істотно поліпшувати коронарний кровотік і зменшувати наслідки ішемії (кисневого голодування тканини внаслідок порушення кровотоку).

Етацизин характеризується спазмолітичну активність і здатність надавати місцеву знеболювальну дію. Характерною особливістю Етацизином є те, що на відміну від ряду ЛЗ схожого дії, він не призводить до уражень частоти серцевих скорочень.

При пероральному прийомі активна речовина швидко всмоктується в органах травного тракту. Максимальна плазмова концентрація фіксується через 2.5-3 години. Рівень біологічної доступності становить близько 40%. З протеїнами плазми крові зв`язується до 90% Етацизином.

Біотрансформація з утворенням ряду активних метаболітів відбувається в печінці. Час напіввиведення в середньому становить 2,5 години. Лікарський засіб виводиться нирками в метаболізованих вигляді.

етацізін2

Більшість пацієнтів добре переносять терапію Етацизином. У некотрих випадках можлива поява наступних побічних ефектів:

  • зниження скоротливості міокарда;
  • зменшення коронарного кровотоку;
  • аритмія;
  • запаморочення;
  • сонливість;
  • оніміння та (або) відчуття печіння в області кінчика язика і губ;
  • шум в вухах;
  • порушення акомодації (при пероральному прийомі);
  • диплопія ("двоїння" в очах).

При появі небажаних ефектів терапію із застосуванням даного антиаритмічного засобу слід перервати.

Етацизин не призначається паралельно з антиаритмічними ЛЗ класу IС і IА. Не рекомендується одночасний прийом інгібіторів МАО.

Антиаритмічна дія засобу посилюється якщо пацієнт додатково отримує адреноблокатори.

У період курсової терапії даними ЛЗ алкоголь пацієнтові категорично протипоказаний!

При перевищенні (або неправильному розрахунку) необхідної дози можуть відзначатися порушення зору, брадикардія, розлади травлення, головний біль, зниження артеріального тиску і асистолія.

На електрокардіограмі можуть відзначатися подовження інтервалу PR і розширення комплексу QRS. При передозуванні пацієнта показана симптоматична терапія. Зниження артеріального тиску і брадикардію можна усунути введенням бікарбонату натрію.

Етацизин здатний минути гематоплацентарний бар`єр і потрапляє в грудне молоко. У зв`язку з цим, його застосування в період вагітності і лактації категорично протипоказано.

Препарат не призначається дітям і підліткам, які не досягли 18-річного віку.

Всі лікарські форми даного антиаритмічного засобу потрібно зберігати в темному місці при кімнатній температурі.

Термін придатності - 3 роки з дня випуску.

У Етацизином є досить ефективні аналоги. Це препарати Панангин, Пропанорм, Аміодарон, Аспаркам і Рітмокард.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!