пам`ятна дошка

У далекі часи селяни не знали ні грамоти, ні рахунку. І якщо один просив у іншого в борг кілька мішків зерна або борошна, вони не могли зробити записи або скласти розписки. А щоб при розрахунку не виникало суперечок, той, хто брав у борг, приносив з собою довгу дерев`яну дощечку, яка називалася "ніс".

Відео: Зарубай собі на носі (Російські прислів`я та приказки) Russian proverbs.

На цій дощечці робили поперечні карби за кількістю взятих в борг мішків, потім дощечку розколювали від верху до низу, і у кожного залишалася половинка з зарубками. Коли боржник приходив повертати мішки, обидва учасники угоди складали свої половинки носа разом. Якщо зарубки збігалися, а кількість мішків дорівнювала кількості зарубок, це означало, що жоден з селян нічого не забув і не переплутав.

Такий же звичай існував і в середньовічній Європі. У Чехії, наприклад, в 15-16 вв. шинкарі широко користувалися особливими палицями - "врубав", На які наносили, "вирубували" ножем відмітки про кількість випитого або з`їденого відвідувачами.

Відео: Aro MC - Заруби собі на носі "Official Video" (LA Studio)

омонімія

слово "ніс" в вираженні "зарубай собі на носі" зовсім не означає орган нюху. Як це не дивно, воно означає "пам`ятна дощечка", "бирка для записів". Назва самої дощечки очевидно походить від старослов`янського дієслова "носить" - щоб був сенс від зарубок, цю дощечку завжди доводилося носити з собою. І коли бажано нічого не забути і не переплутати, і кажуть: "Зарубай собі на носі!".

Відео: Походження виразу * зарубати собі НОСУ *

Крім цього, слово "ніс" раніше використовувалося в значенні підношення, хабарі, і якщо комусь не вдавалося домовитися з людиною, з яким цей ніс призначався, цей невдаха хтось, як неважко здогадатися, залишався з цим самим носом.

Таким чином, фразеологізм "зарубай собі на носі" живе і донині, а його початкове значення втратило свій сенс.

Відео: Кольорові сни. Зарубай собі на носі. 26.05.16

інтерес вчених

Особливо цікавить етимологів взаємовідношення передбачуваних омонімів ніс "орган нюху" і ніс "бирка з зарубками для пам`яті". Намагаючись повністю відкинути асоціацію з першим омонімом як абсурдну, Е.А. Вартаньян зауважує, що таке розуміння свідчило б про жорстокість: "не дуже-то приємно, якщо тобі пропонують зробити на власній особі зарубки", І, заспокоюючи читачів від цього "марного страху", Переходить до викладу традиційної етимології.

Дещо по-іншому, не заперечуючи цілком природною в побутовому сприйнятті асоціативного зв`язку обороту "зарубати на носі" з носом як "органом нюху", Підходить до цього взаємодії В.І. Коваль. Він підключає до свого аналізу матеріал білоруського, українського і болгарського мов. Визнаючи вихідним значення "бирка для записів", Він підкреслює, що поступово це слово стало співвідноситися з загальновідомим значенням, що і призвело до втрати вихідного образу. Завдяки цьому, людина нібито сприймає його як "зображення зарубки на носі (органі нюху)".