Як лікувати опіки
прочитали: 122
Лікування опікової поверхні залежить від ступеня опіку. При першого ступеня ви зможете провести лікування самостійно, а ось опікова хвороба 3-4 ступеня призводить до госпіталізації і довгому лікуванню.
1
Перша ступінь опіку виявляється локальним почервонінням і невираженою хворобливістю. При сонячному опіку може дивуватися велика площа тіла, такий процес викликає підвищення загальної температури тіла до субфебрильних цифр. В цьому випадку необхідно випити жарознижуючий засіб ("аспірин", "анальгін", "парацетамол", "Ацетилсаліцилова кислота") І обробити пошкоджену шкіру спеціальним протиопіковими спреєм або кремом ("пантенол", "Лівіан").
2
Пам`ятайте, що при опіку порушується цілісність шкірного покриву, тому не можна користуватися народними засобами. Заборонено мазати опіки олією і сметаною - такі дії можуть призвести до інфікування поверхні рани. Крім того, створення масленой або жирової плівки погіршує дихання шкіри, що веде до уповільнення регенерації.
3
Опіки другого ступеня характеризуються появою бульбашок на яскравою гіперемійованою поверхні. Бульбашки іноді лопаються або їх розкривають в асептичних умовах стерильним інструментом, внаслідок чого утворюється ранова поверхня. Такі опіки вимагають більш ретельного лікування із застосуванням антибактеріальних засобів.
4
При лікуванні опіку поверхню рани обробляють антисептичним розчином - "фурацилин", "Перекис водню", З метою знеболювання пошкоджену шкіру обробляють стерильним анальгетіческім розчином ("новокаїн", "лідокаїн"). На місце опіку застосовують мазі "Левомеколь", "солкосерил", "целестодерм" та інші, які містять в складі протизапальні і регенеруючі речовини. У перший тиждень після опіку рану обов`язково закривають пов`язкою, яку міняють кожні 12 годин для уникнення інфікування. При розвитку в рані інфекції, що супроводжується рясними гнійними виділеннями, пацієнтові призначають антибіотики широкого спектру дії - "Амоксиклав", "цефотаксим", "Супракс" і т.д.
5
Опіки третього і четвертого ступеня характеризуються ураженням глибоких шарів шкіри і м`язів. Такі рани супроводжуються втратою білка, тому що вміст великих бульбашок представлено плазмою крові. У лікуванні опіків 3-4 ступеня використовують не тільки місцеві мазі, але і ін`єкції анальгетиків, іноді наркотичних, тому що больовий симптом настільки виражений, що у пацієнта може розвинутися шок. Пацієнту вводять внутрішньовенно-крапельно донорську плазму, протизапальні препарати, антибіотики. Такі глибокі опіки часто супроводжуються некрозом пошкодженої тканини, що посилює процес загоєння і вимагає операції з пересадки шкіри. Хірургічне втручання вкрай небезпечно для ослабленого пацієнта, що перебуває на межі шоку, але життєво необхідно.