Суть методу ігрової терапії

Зигмунд Фрейд одним з перших застосував гру в практиці дитячої психотерапії, маючи на меті виявити через ланцюг асоціацій "дійсне джерело символічної гри". Пізніше М. Кляйн використовувала її як основного методу психотерапії у дітей з метою доведення до свідомості їх власних дій, що викликали хворобливий стан. При цьому лікар розглядався як пасивна фігура, а гра дітей була спонтанною.

Відео: Ігрова терапія - ефективна допомога дитині!

Подальший розвиток методу ігрової терапії відбувалося наступним чином. Анна Фрейд відмовилася від твердження, що в грі обов`язково повинна відбуватися символізація витіснених конфліктів і припустила, що в ній можуть знаходити відображення реальні життєві відносини. Також вона наполягала, щоб до подібної терапії були залучені батьки для корекції їх ставлення до виховання. В даний час игротерапия застосовується і в підлітковому, юнацькому віці для усунення психічної і соціальної дезадаптації, особистісних, емоційних порушень. Подібний метод лікування може бути ефективним і у дорослих при корекції сімейних конфліктів.

Використання ігрової терапії у вітчизняній психотерапії

Використання гри у вітчизняній психотерапії обґрунтовується теорією ігрової діяльності, розробленої в працях Д.Б. Ельконіна. Він вважає, що розвиток і зміни психічних процесів перш за все відбуваються в діяльності, тому гра є головним засобом психотерапії у дітей. А.І. Захаровим було розроблено методику ігротерапії, що є частиною комплексу впливів на дитину. Він запропонував метод послідовних дій через бесіду, навіювання, спрямовану гру, спонтанну гру.

Подібна терапія повинна виконувати 3 функції - терапевтичну, діагностичну і навчальну. Вони пов`язані між собою і реалізуються в грі. А. І. Захаров виділив необхідні умови для проведення терапії. Спонтанні і спрямовані гри є двома взаємодоповнюючими фазами єдиного процесу, який обов`язково повинен передбачати можливість імпровізації. Послідовність дій не повинна коментуватись терапевтом, спрямований вплив на дитину необхідно здійснювати за допомогою характеру відтворюваних персонажів.

До засобів ігрової терапії відносяться: гра дитини з ляльками, малювання, ліплення, ігри з піском. В процесі лікування використовується також методика світотворення. У розпорядження дітей надається набір різних предметів - фігурки людей і тварин, будиночки, дерева, автомашини, а також плоский ящик з піском. З цього матеріалу діти повинні побудувати свій "мир" - місто, сцени повсякденного життя, виявляючи тим самим емоційні ставлення до людей і предметів. Подібна гра сприяє терапевтичної переробці душевного конфлікту.