Цим матеріалом користувалися з найдавніших часів, до винаходу машин і електрики. Все, що потрібно для приготування - це сухий гіпс і вода, ємність для приготування розчину, лопаточка для розмішування. Добре ще мати дрібнопористий сито (0,2-0,5 мм) для просіювання сухого гіпсу перед приготуванням розчину. Свіжий гіпс хорошої якості в фабричній упаковці попереднього просіювання не вимагає. Для ліплення зараз у продажу є велика різноманітність наборів, в які крім гіпсового порошку входять і інструменти для роботи з гіпсом.



Основні вимоги до процесу отримання гіпсового розчину однакові для всіх видів гіпсу і методів отримання розчину - порошок всипають в воду, перемішують лопаткою, уникаючи утворення бульбашок повітря в розчині. Можна насипати тонким струмком, одночасно розмішуючи розчин (при цьому може утворитися піна на поверхні, яку потрібно видаляти) або насипати в середину горбком і розмішувати лопаткою ріжучими рухами всередині об`єму рідини, не захоплюючи при перемішуванні повітря. У промислових умовах для видалення повітря з розчину застосовують вакуумування.



Затягувати процес приготування не можна, потрібно встигнути зробити гіпс за 1-2 хвилини. Консистенція повинна бути така ж, як у густих вершків або рідкої сметани. Зазвичай на 0,7 л води засипають 1 кг порошку. Занадто рідкий розчин призведе до зниження міцності виробів, занадто густий - погано заповнює всі куточки і звивини форми.



У розчин можна додавати сухої гіпс для отримання потрібної консистенції, а розводити гіпс водою не можна. Також не можна використовувати для приготування розчину посудину із залишками попередньої порції гіпсу.



Залежно від марки гіпсу розчин твердне за час від 5 до 30 хв, тому замішувати потрібно невеликими порціями, які будуть використані за обмежений час затвердіння. Працювати з розчином можна в період з початку схоплювання до затвердіння. Далі виріб необхідно залишити в теплому приміщенні для просушування. Знижена температура погано позначається на якості виробів з гіпсу.